Редакційна політика
Редакційна політика журналу розроблена на основі передового світового досвіду, зокрема Принципів прозорості та найкращої практики у науковому видавництві і Кодексу поведінки і рекомендацій щодо найкращих практик для редакторів журналів, підготовленого Комітетом з етики наукових публікацій (COPE).
- Професійна етика
- Політика журналу щодо плагіату
- Політика відкритого доступу
- Політика конфіденційності
- Політика використання інструментів штучного інтелекту (ШІ)
- Політика ліцензування, авторських прав та самоархівування
- Політика виправлення, відкликання та видалення статей
- Політика цифрового архівування
- Авторське право на вебсайт журналу
Журнал прагне до захисту високих стандартів етики в сфері публічного розкриття результатів наукових досліджень і вживає всіх можливих заходів для запобігання будь-яких протизаконних публікацій.
Відповідальність редакторів, авторів та рецензентів
Редактори приймають і розглядають матеріали від будь-якого автора, незалежно від статі, національності, релігійних/політичних поглядів. Щоб досягти найвищого рівня об'єктивності та уникнути порушення авторських прав в процесі експертизи матеріалу, редактори не повинні розголошувати будь-яку інформацію щодо представленого рукопису та його автора нікому, крім відповідного автора і рецензентів (в тому числі потенційних рецензентів). На підставі висновку, отриманого від рецензентів, редактори мають право прийняти рукопис для публікації, відхилити матеріал або вимагати від автора його доопрацювання. Тільки рукописи з позитивними відгуками рецензентів можуть бути опубліковані у журналі. Беручи до уваги те, що в окремих випадках рішення щодо публікації рукопису не може бути прийняте на основі наданих висновків рецензентів, редактор може залучати до оцінки матеріалу додаткових рецензентів. Остаточний відбір статей для публікації проводить головний редактор. Неопубліковані рукописи не повинні використовуватися редакторами в будь-яких цілях та мають залишатися конфіденційною інформацією для третіх осіб. Автори будуть проінформовані про рішення щодо прийняття та публікації їхніх рукописів якомога швидше. Після прийняття, матеріали, як правило, будуть опубліковані в найближчому доступному випуску журналу.
Редакція залишає за собою право на скорочення і незначне редагування статей із збереженням головних висновків та авторської стилістики.
Автори, надсилаючи статті до редакції, погоджуються опублікувати їх згідно положень ліцензії - CC BY-NC 4.0 International License. Дана ліцензія дозволяє третім сторонам поширювати опубліковані у журналі статті авторів (копіювати, відтворювати, передавати) та адаптувати їх за умови, що матеріали не будуть використані в комерційних цілях, і що в разі їх відтворення будуть дотримані умови цієї ліцензії. Автори зберігають авторське право на свої роботи, а перше право на публікацію належать журналу "Облік і фінанси". Автори погоджуються із зазначеними умовами щодо визначення і захисту авторських прав, які будуть застосовані до поданих рукописів, після того як вони будуть опубліковані. Автори несуть відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв, назв підприємств і організацій та іншої інформації. Висловлені у цих статтях думки можуть не збігатися із точкою зору Редакційної колегії журналу.
Після надходження всі статті проходять незалежне рецензування. Рецензент повинен надати зрозумілий і об'єктивний висновок, уникаючи особистої критики і суб'єктивності. Всі коментарі та пропозиції рецензента повинні бути достатньо аргументованими. Рецензент зобов'язується зберігати в суворій конфіденційності всі отримані рукописи та не використовувати їх для особистої вигоди. Всі відповідні джерела даних в рукописі повинні бути підтверджені рецензентом. Будь-яка схожість матеріалу з текстом опублікованих робіт або сумніви в плагіаті повинні бути негайно повідомлені редактору. Рецензент повинен інформувати редактора, якщо виникнуть професійні питання, такі як вихід предмету статті за рамки його досліджень або брак часу, що необхідний для проведення належного дослідження рукопису.
Звіти рецензентів повинні відповідати Етичним рекомендаціям COPE для рецензентів. Всі коментарі рецензента стосовно конкретної статті обговорюються лише між сторонами, які беруть участь в процесі публікації: редакторами, авторами і рецензентами.
Журнал використовує модель подвійного анонімного рецензування, при якому автору невідоме ім'я рецензента, а рецензенту - ім'я автора. Такий підхід забезпечує дотримання стандартів етики публікацій та високий рівень якості опублікованих досліджень.
Політика журналу щодо плагіату
Повага прав інтелектуальної власності є основоположним принципом професійної етики журналу. Плагіат, при якому один автор наводить ідеї, слова або інші результати творчого вираження других авторів, як свої власні, є явним порушенням таких етичних принципів.
Усі подані авторами рукописи проходять обов'язкову перевірку на плагіат. Для цього журнал використовує такі сервіси як Grammarly’s AI-powered Plagiarism Detector, iThenticate та Plag. Рукописи, у яких було виявлено факти плагіату, будуть відхилені.
Натомість відповідальність кожного автора полягає у тому, щоб гарантувати, що статті, подані на розгляд до редакції, є оригінальними та підготовлені з дотриманням високих етичних стандартів стосовно плагіату.
Якщо плагіат буде виявлено після публікації, журнал керуватиметься інструкціями, викладеними у розділі Політика виправлення, відкликання та видалення статей. Видавець очікує, що читачі, рецензенти та редактори повідомлятимуть про будь-які підозри щодо плагіату, зв’язавшись із відповідним редактором.
Щоб повідомити видавця про можливі факти плагіату, надішліть електронного листа редактору журналу на адресу magazine@faaf.org.ua, вказавши дані, що необхідні для розслідування:
- імена та контакти особи (осіб), що висувають претензії у зв'язку із порушенням їхніх авторських прав;
- бібліографічні дані оригінальної роботи (назва статті, автор, місце та дата публікації);
- посилання на статтю (або DOI статті), у якій виявлено плагіат; цитата, ідея, твердження або інші елементи у цій статті, які, як підозрюється, є плагіатом.
Про прийняте за результатами розслідування рішення та вжиті журналом заходи редактор негайно повідомить усі сторони. Крім того, автору, який здійснив плагіат, може бути надана автоматична відмова від прийняття до друку всіх поточних і майбутніх рукописів протягом двох років.
Політика відкритого доступу журналу розроблена на основі рекомендацій та стандартів Будапештської ініціативи відкритого доступу (BOAI).
Журнал використовує поняття "відкритого доступу", що наведене в офіційних документах BOAI: Під "відкритим доступом" до наукової літератури, мається на увазі вільний публічний доступ в мережі Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, поширювати, здійснювати друк, пошук, або посилання на повні тексти статей, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані в програмне забезпечення, або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, за винятком тих, що пов'язані із особистим доступом користувача до самої мережі Інтернет. Єдиним обмеженням стосовно відтворення і поширення матеріалів є дотримання авторського права в цій галузі, що передбачає можливість автора контролювати цілісність своєї роботи, належне визнання його права та цитування.
Відтак, Журнал надає негайний відкритий доступ до всіх опублікованих матеріалів на умовах ліцензії CC BY-NC, що робить результати дослідження вільно доступними для громадськості та сприяє глобальному обміну знаннями, а це означає:
- кожен користувач мережі Інтернет має вільний і необмежений доступ до повного тексту статей, опублікованих в журналі; статті вільно доступні без передплати або цінових бар'єрів;
- після публікації всі статті одразу доступні у відкритому доступі (без періоду ембарго).
Ця Політика конфіденційності описує способи збору та використання Журналом персональних даних авторів відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
З метою надання публікаційних послуг Журнал збирає та обробляє персональні дані авторів. Дані, що збираються включають: ім’я та прізвище автора, науковий ступінь та вчене звання, посада та назва установи/організації, в якій працює/навчається автор, номер контактного телефону, адреса електронної пошти (e-mail), ORCID iD ("Персональні дані"). Автор не зобов'язаний надавати усі Персональні дані, перелічені вище, однак, якщо ці дані не будуть надані, Журнал може не мати можливості ефективно надати автору публікаційні послуги.
Персональні дані автора можуть використовуватися в наступних цілях:
- Надання публікаційних послуг;
- Обробка платежів від автора (плата за публікацію);
- Надання відповідей на запити автора;
- Надсилання автору рекламних повідомлень (анонсів) електронною поштою;
- Запрошення автора взяти участь в опитуваннях чи інших ініціативах, які допомагають журналу збирати інформацію, що використовується для розвитку та вдосконалення редакційної політики.
Частина персональних даних (які ідентифікують його як автора статті) передається до міжнародних реферативних та наукометричних баз, інформаційних продуктів та електронних бібліотек.
Журнал зберігає персональні дані автора протягом необмеженого періоду для врегулювання будь-яких запитів, які можуть виникнути стосовно опублікованої статті (наприклад, несплачені платежі, порушення авторських прав).
Отже, надані автором персональні дані будуть використовуватися виключно для цілей, зазначених вище, та не будуть надані будь-якій іншій стороні для будь-яких інших цілей.
Політика використання інструментів штучного інтелекту (ШІ)
Політика журналу щодо генеративного ШІ спрямована на забезпечення більшої прозорості та керівництва для всіх учасників публікаційного процесу: авторів, рецензентів та редакторів. Видавець журналу продовжуватиме стежити за розвитком подій у галузі ШІ та за потреби коригуватиме або вдосконалюватиме цю політику.
Рекомендації для авторів
Генеративний ШІ та технології, що підтримуються ШІ, все частіше допомагають дослідникам синтезувати складну літературу, надавати огляд галузі чи дослідницького питання, виявляти прогалини в дослідженнях, генерувати ідеї та надавати індивідуальну підтримку для таких завдань, як організація контенту, покращення мови та читабельності. Автори, які готують рукопис для публікації в журналі ОіФ, можуть використовувати інструменти ШІ для своєї підтримки. Однак, ці інструменти ніколи не повинні використовуватися як заміна критичного мислення, експертизи та людської оцінки. Інструменти ШІ завжди повинні застосовуватися під наглядом та контролем людини. Зрештою, автори несуть відповідальність за зміст своєї роботи. Це безпосередньо включає відповідальність за:
- Ретельний огляд та перевірку точності, повноти та неупередженості всіх результатів, створених ШІ (включаючи перевірку джерел, оскільки посилання, створені ШІ, можуть бути неправильними або вигаданими).
- Ретельне редагування та адаптацію всіх матеріалів, щоб гарантувати, що рукопис представляє автентичний та оригінальний внесок автора та відображає його власний аналіз, інтерпретацію, думки та ідеї.
- Забезпечення того, щоб використання будь-яких інструментів або джерел, заснованих на ШІ, було чітким та прозорим для читачів.
- Забезпечення того, щоб рукопис був написаний таким чином, щоб захищати конфіденційність даних, інтелектуальну власність та інші права, шляхом перевірки умов будь-якого використаного інструменту ШІ.
Крім того, автори повинні перевірити умови будь-якого інструменту ШІ, який вони бажають використовувати, щоб переконатися, що вони надають Інструменту ШІ право використовувати свої матеріали лише для надання їм послуг і що вони не надають Інструменту ШІ жодних інших прав на матеріали, які вони вводять в Інструмент ШІ (включаючи, без обмежень, право навчати Інструмент ШІ на цих матеріалах). Вони також повинні забезпечити, щоб Інструмент ШІ не накладав обмежень на використання його результатів, які могли б обмежити подальшу публікацію відповідної статті.
Використання Інструменту ШІ в дослідницькому процесі має бути детально описано в розділі «Методологія дослідження». Автори повинні описати всі випадки використання ШІ, включаючи назву використаного Інструменту ШІ, мету використання та ступінь їхнього нагляду. Розкриття інформації про використання Інструментів ШІ підтримує прозорість та довіру між усіма учасниками процесу публікації та сприяє дотриманню умов використання відповідного Інструменту ШІ. Базові перевірки граматики, орфографії та пунктуації за допомогою ШІ не потребують розкриття.
Автори не повинні вказувати Інструменти ШІ як автора або співавтора, а також цитувати Інструменти ШІ як автора. Авторство передбачає обов’язки та завдання, які можуть бути виконані лише людьми.
Журнал не дозволяє використовувати Генеративний ШІ або інструменти за допомогою ШІ для створення або зміни зображень у поданих рукописах, включаючи покращення, затемнення, переміщення, видалення або додавання певних елементів до графіків або рисунків. Журнал також не приймає до публікації рукописи, повністю або частково згенеровані за допомогою інструментів ШІ, в яких відсутній внесок автора.
Рекомендації для рецензентів та редакторів
Рукопис, поданий для публікації/рецензування, та звіт рецензента є конфіденційними документами, тому рецензенти та редактори повинні дотримуватися наступних правил. Рецензенти та редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в генеративний інструмент ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність авторів та права власності, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, може порушити права на конфіденційність даних. Ця вимога конфіденційності поширюється на звіт рецензента та на всі повідомлення редакторів щодо рукопису, оскільки вони можуть містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів.
Таким чином, рецензенти та редактори не повинні завантажувати подані рукописи, свої звіти чи листи в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це лише для покращення мови та читабельності.
Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ або технології за допомогою ШІ для наукового рецензування статті, оскільки критичне мислення та оригінальна оцінка, необхідні для рецензування, виходять за рамки цієї технології, а також існує ризик того, що ця технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за зміст звіту про рецензування.
Політика ліцензування, авторських прав та самоархівування
Авторські права та ліцензія на публікацію
Інститут обліку та фінансів є видавцем журналу Облік і фінанси (ОіФ). Видавець не вимагає від авторів оригінальних дослідницьких статей передавати авторські права на свої опубліковані матеріали. Однак, автори надають видавцю ексклюзивну ліцензію (право першої публікації) на публікацію своїх рукописів в журналі ОіФ. Таким чином, автори зберігають авторські права на всі статті, опубліковані в журналі, а видавець жодним чином не обмежує права власника авторських прав.
Приймаючи умови публікації та надсилаючи рукопис, автор в такий спосіб передає видавцю право на його публікацію та заявляє, що його стаття є оригінальною роботою, яка раніше не публікувалася, не була прийнята до публікації в іншому виданні та не розглядається будь-яким іншим видавцем у будь-яких друкованих чи електронних засобах масової інформації.
Задля підвищення прозорості та однозначного визначення авторства, журнал вимагає, щоб автори опублікованих статей, які відповідають за подання рукопису, надавали свій відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень (ORCID). Співавторам також рекомендується надавати ідентифікатори ORCID.
Ліцензування
Контент з відкритим доступом публікується у журналі ОіФ за ліцензією Creative Commons. Зокрема, всі статті публікуються та розповсюджуються відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial 4.0 International Public License (CC BY-NC). Цей тип ліцензії Creative Commons дозволяє іншим використовувати, адаптувати та поширювати роботу лише в некомерційних цілях з обов'язковою умовою зазначення авторства.
Видавець вказує власника авторських прав та умови ліцензування у повному тексті всіх опублікованих статей.
Препринти
Журнал дозволяє розміщення препринтів дослідницьких рукописів на серверах препринтів за вибором авторів або на веб-сайтах авторів чи навчально-наукових установ.
Препринт – це авторська версія дослідницького рукопису до офіційного рецензування в журналі, яка розміщується на публічному сервері. Автор може опублікувати препринт у будь-який час під час процесу рецензування. Розміщення препринтів не вважається попередньою публікацією та не ставить під загрозу розгляд статті у журналі ОіФ.
Після публікації препринту автор несе відповідальність за оновлення запису препринту посиланням на публікацію, включаючи DOI та URL-посилання на опубліковану версію статті на веб-сайті журналу. Автори можуть обрати будь-яку ліцензію для препринту, включаючи ліцензії Creative Commons.
Самоархівування опублікованих статей
Журнал заохочує авторів самостійно архівувати свої опубліковані статті на своїх особистих веб-сайтах та/або в репозиторіях своїх спонсорів чи установ для публічного обговорення. Автори повинні вказати посилання на публікацію та номер DOI, а також надати URL-адресу опублікованої статті на веб-сайті журналу. Вимога щодо посилання на веб-сайт журналу розроблена для захисту цілісності та автентичності наукових записів.
Умови використання архівованих опублікованих статей
Статті, опубліковані в журналі ОіФ, які доступні через академічні репозиторії, залишаються захищеними авторським правом. Відповідно, застосовуються наступні обмеження щодо використання таких статей:
- Архівні статті не можуть використовуватися для цілей, призначених для отримання комерційної вигоди або грошової компенсації шляхом продажу, перепродажу, ліцензування, позики, передачі або будь-якої іншої форми комерційного використання.
- Архівні статті не можуть публікуватися дослівно повністю або частково, незалежно від того, чи робиться це в комерційних цілях, у друкованому вигляді чи онлайн, оскільки це порушить авторське право. Це обмеження не поширюється на відтворення звичайних цитат з відповідним посиланням на роботу автора.
Політика виправлення, відкликання та видалення статей
Перед публікацією кожен рукопис проходить ретельну перевірку та коректуру, щоб забезпечити автентичність та точність його даних. Однак можуть виникнути обставини, коли статтю необхідно виправити, відкликати або навіть видалити.
Виправлення статті
Якщо автор виявляє помилку в опублікованій статті, він повинен якомога швидше зв'язатися з журналом. Як правило, автор-кореспондент відповідає за надання журналу детальної інформації про помилку. При цьому всі співавтори повинні погодити виправлення.
Редактор розгляне запропоноване виправлення разом з будь-якими супровідними даними чи інформацією та визначить відповідний механізм виправлення статті. Якщо необхідні виправлення впливають на результати або висновки дослідження, редактор може проконсультуватися з редакційною командою журналу, перш ніж приймати рішення.
У рідкісних випадках видавцю може знадобитися виправити помилку, допущену під час публікації статті. У цьому випадку редактор повідомить про це авторів та опублікує виправлення для усунення помилки.
Відкликання статті
Опублікована стаття може бути відкликана для виправлення помилок, які, на думку редактора, є занадто великими для публікації виправлення, або через порушення авторами видавничої політики журналу, як-от багаторазове подання статей, неправдиві заяви про авторство, плагіат, шахрайське використання даних тощо. Зокрема, опублікована стаття може бути відкликана в таких випадках:
- Редактор має чіткі докази того, що результати дослідження є недостовірними, або в результаті суттєвої помилки (наприклад, неправильного розрахунку або експериментальної помилки), або в результаті фабрикування (наприклад, даних) або фальсифікації (наприклад, маніпуляції зображеннями).
- Існують докази компрометованого рецензування або систематичних маніпуляцій редакційним процесом.
- Стаття повністю або частково є плагіатом.
- Було порушено авторські права або існує інше серйозне правове питання (наприклад, наклеп, порушення конфіденційності).
- Стаття містить матеріали або дані, які автори не мали права публікувати.
- Існують докази або суттєві занепокоєння щодо продажу авторства, крадіжки особистих даних або фіктивного авторства.
- Існують докази будь-якого іншого порушення видавничої політики журналу (маніпуляція цитуванням, конфлікт інтересів, незадеклароване використання генеративного ШІ та технологій, що підтримуються ШІ, тощо).
Рішення про відкликання приймається редактором в координації з членами редакційної колегії після детального аналізу доказів виявленого порушення.
До опублікованої статті на веб-сайті журналу додається ненумерована додаткова сторінка з повідомленням про відкликання під назвою «Відкликання: [назва статті]», підписана редактором та, за потреби, авторами. Оригінальна стаття залишається без змін, за винятком водяного знака на кожній сторінці pdf-файла, який вказує, що вона «відкликана».
Видавець видаляє відкликану статтю із міжнародних реферативних та наукометричних баз даних, в яких індексується журнал, відповідно до умов ліцензійних угод.
Видалення статті
Видалення статті відбудеться лише у таких випадках:
- Стаття є наклепницькою або порушує законні права інших осіб, і відкликання не є достатнім засобом правового захисту.
- Існує судове рішення, яке зобов'язує видавця видалити статтю.
У цьому випадку, хоча метадані (назва та автори) будуть збережені, текст статті буде замінено повідомленням із зазначенням того, що статтю було видалено із юридичних причин.
Політика цифрового архівування
Видавець прагне забезпечити постійну доступність та збереження опублікованих наукових досліджень. З цієї причини Видавець співпрацює з агрегаторами контенту наукових журналів (EBSCO, J-Gate, Index Copernicus), а також веде власний цифровий архів.
Видавець зберігає весь цифровий контент (XML та PDF) журналу на захищеному сервері, доступному для читачів онлайн. У разі технічних проблем цифровий контент буде відновлено із резервної копії, що зберігається Видавцем.
Додатково, весь цифровий контент журналу передається до репозиторію Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) для зберігання. НБУВ є головним науково-інформаційним центром держави, який забезпечує довгострокове збереження цифрового контенту наукових журналів України.
Таким чином, у разі непередбачених обставин (наприклад, веб-сайт журналу тимчасово недоступний), читачі все ще матимуть доступ до опублікованих статей через незалежні архіви (EBSCO, J-Gate, Index Copernicus, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
Авторське право на веб-сайт журналу
Вебсайт журналу є інтелектуальною власністю Інституту обліку та фінансів (ІОФ), а його авторські права регулюються законодавством України. Водночас автори зберігають свої авторські права на всі опубліковані статті, розміщені на вебсайті журналу.
ІОФ залишає за собою право змінювати наповнення та умови користування вебсайтом журналу, а також видаляти їх. ІОФ не несе жодної відповідальності за інформацію чи вміст інших вебсторінок, посилання на які розміщені на вебсайті журналу.
