e-ISSN 2518-1181
DOI 10.33146/2518-1181
Online Media ID R40-06293

Редакційна політика

Редакційна політика журналу розроблена на основі передового світового досвіду, зокрема Принципів прозорості та найкращої практики у науковому видавництві, рекомендацій ICMJE, рекомендацій DORA для видавців та  Кодексу поведінки і рекомендацій щодо найкращих практик для редакторів журналів, підготовленого Комітетом з етики наукових публікацій (COPE).

Професійна етика

Журнал прагне до захисту високих стандартів етики в сфері публічного розкриття результатів наукових досліджень і вживає всіх можливих заходів для запобігання будь-яких протизаконних публікацій.

Відповідальність редакторів, авторів та рецензентів

Редактори приймають і розглядають матеріали від будь-якого автора, незалежно від статі, національності, релігійних/політичних поглядів. Щоб досягти найвищого рівня об'єктивності та уникнути порушення авторських прав в процесі експертизи матеріалу, редактори не повинні розголошувати будь-яку інформацію щодо представленого рукопису та його автора нікому, крім відповідного автора і рецензентів (в тому числі потенційних рецензентів). На підставі висновку, отриманого від рецензентів, редактори мають право прийняти рукопис для публікації, відхилити матеріал або вимагати від автора його доопрацювання. Тільки рукописи з позитивними відгуками рецензентів можуть бути опубліковані у журналі. Беручи до уваги те, що в окремих випадках рішення щодо публікації рукопису не може бути прийняте на основі наданих висновків рецензентів, редактор може залучати до оцінки матеріалу додаткових рецензентів. Остаточний відбір статей для публікації проводить головний редактор. Неопубліковані рукописи не повинні використовуватися редакторами в будь-яких цілях та мають залишатися конфіденційною інформацією для третіх осіб. Автори будуть проінформовані про рішення щодо прийняття та публікації їхніх рукописів якомога швидше. Після прийняття, матеріали, як правило, будуть опубліковані в найближчому доступному випуску журналу.

Редакція залишає за собою право на скорочення і незначне редагування статей із збереженням головних висновків та авторської стилістики.

Автори, надсилаючи статті до редакції, погоджуються опублікувати їх згідно положень ліцензії - CC BY-NC 4.0 International License. Дана ліцензія дозволяє третім сторонам поширювати опубліковані у журналі статті авторів (копіювати, відтворювати, передавати) та адаптувати їх за умови, що матеріали не будуть використані в комерційних цілях, і що в разі їх відтворення будуть дотримані умови цієї ліцензії. Автори зберігають авторське право на свої роботи, а перше право на публікацію належать журналу "Облік і фінанси". Автори погоджуються із зазначеними умовами щодо визначення і захисту авторських прав, які будуть застосовані до поданих рукописів, після того як вони будуть опубліковані. Автори несуть відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв, назв підприємств і організацій та іншої інформації. Висловлені у цих статтях думки можуть не збігатися із точкою зору Редакційної колегії журналу.

Після надходження всі статті проходять незалежне рецензування. Рецензент повинен надати зрозумілий і об'єктивний висновок, уникаючи особистої критики і суб'єктивності. Всі коментарі та пропозиції рецензента повинні бути достатньо аргументованими. Рецензент зобов'язується зберігати в суворій конфіденційності всі отримані рукописи та не використовувати їх для особистої вигоди. Всі відповідні джерела даних в рукописі повинні бути підтверджені рецензентом. Будь-яка схожість матеріалу з текстом опублікованих робіт або сумніви в плагіаті повинні бути негайно повідомлені редактору. Рецензент повинен інформувати редактора, якщо виникнуть професійні питання, такі як вихід предмету статті за рамки його досліджень або брак часу, що необхідний для проведення належного дослідження рукопису.

Звіти рецензентів повинні відповідати Етичним рекомендаціям COPE для рецензентів. Всі коментарі рецензента стосовно конкретної статті обговорюються лише між сторонами, які беруть участь в процесі публікації: редакторами, авторами і рецензентами.

Журнал використовує модель подвійного анонімного рецензування, при якому автору невідоме ім'я рецензента, а рецензенту - ім'я автора. Такий підхід забезпечує дотримання стандартів етики публікацій та високий рівень якості опублікованих досліджень.

Розкриття конфлікту інтересів

Журнал дотримується рекомендацій COPE та ICMJE щодо декларації конфлікту інтересів авторами, рецензентами та редакторами.

Конфлікт інтересів – це будь-який особистий, фінансовий, нефінансовий або професійний вплив, який перешкоджає або може обґрунтовано сприйматися як такий, що перешкоджає повному та об’єктивному представленню, рецензуванню, прийняттю рішень або публікації дослідницьких робіт, поданих до журналу. 

Декларація конфлікту інтересів авторами

Автори зобов'язані розкривати будь-які прямі або непрямі інтереси, пов'язані з поданими для публікації рукописами, щоб редактор, рецензенти та читачі могли зробити обґрунтовані судження про будь-яку потенційну упередженість у процесі дослідження, написання або публікації. Нижче перелічені інтереси, які можуть становити конфлікт інтересів і повинні бути задекларовані під час подання: 

Фінансові інтереси

  • Гранти від фінансової установи, комерційної організації або будь-які види платежів авторам від організацій, які ймовірно отримають фінансову вигоду від дослідження
  • Працевлаштування в організації, яка зацікавлена ​​в дослідженні та/або ймовірно отримає вигоду від його публікації та поширення
  • Акції, патенти або заявки на патенти чи інші форми фінансових активів, які ймовірно отримають вигоду від публікації та поширення дослідження
  • Консультаційні гонорари, відшкодування або будь-які інші виплати, здійснені авторам за проведення дослідження
  • Близькі родичі, колеги, які можуть отримати фінансову вигоду від публікації та поширення дослідження 

Нефінансові інтереси

  • Приналежність до організації, яка буде зацікавлена ​​в публікації результатів дослідження, наприклад, члени дослідницької консультативної ради, керівних або дорадчих комітетів, асоціацій або почесні члени
  • Членство в громадських професійних організаціях або наукових товариствах 
  • Ідеологія, переконання, думки, віра, що стосуються теми дослідження
  • Політичні погляди або правові дії, що стосуються дослідження або його потенційного результату
  • Конкуренція у дослідженнях, попередні особисті розбіжності, тісні робочі стосунки з редакторами, членами редакційної колегії
  • Редакційні обов'язки або членство в редакційній колегії журналу

Релевантними вважаються будь-які конкуруючі інтереси протягом п'ятирічного періоду до початку дослідження, однак, автори також повинні розкрити інтереси поза цим часовим періодом, якщо вони могли вплинути на дослідження.

Декларацію про конфлікт інтересів необхідно розмістити після будь-яких подяк, перед розділом Таксономія внесків авторів (див. Вимоги до оформлення рукопису). Якщо конфлікт інтересів відсутній, публікується наступна заява: «Автор(и) заявив(ли) про відсутність потенційного конфлікту інтересів щодо дослідження, авторства та/або публікації цієї статті».

Подані рукописи будуть оцінюватися справедливо та не обов'язково будуть відхилені, якщо автори заявлять про будь-які конфлікти інтересів. Якщо під час рецензування або публікації стане очевидним відповідний конфлікт, про який автори не заявили, редактор залишає за собою право відхилити подану статтю. Журнал буде дотримуватися рекомендацій COPE щодо будь-яких конфліктів, що виявляться після публікації.

Розкриття конфлікту інтересів рецензентами та редакторами

Усі рецензенти та редактори зобов'язані декларувати будь-які конфлікти інтересів, які можуть вплинути на процес рецензування та прийняття рішень. У разі виникнення конфлікту інтересів має бути призначений альтернативний незалежний рецензент, а редактор, у якого виникає конфлікт інтересів, повинен відмовитися від участі в процесі прийняття рішень. Ці конфлікти включають фінансові та нефінансові інтереси, перелічені вище.

  • Якщо рецензент працює в тій самій установі, що й автори, або раніше проводив з ними дослідження протягом останніх трьох років, він повинен відмовитися від участі в рецензуванні та прийнятті рішень.
  • Редактори або члени редакційної колегії, які подають свої дослідження до свого журналу, можуть це зробити, однак повинні заявити про свою участь у роботі журналу як про конфлікт інтересів. Де це можливо, редактор журналу або член редакційної колегії повинен відмовитися від участі в процесі забезпечення рецензування таких рукописів. Редактор журналу повинен призначити іншого члена редакційної колегії, який запросить двох або більше експертів з предметної області для незалежної оцінки рукопису.
  • Усі інші адміністративні працівники редакції повинні декларувати свою роботу в журналі як конфлікт інтересів у будь-якому матеріалі, який вони подають для публікації. Ці матеріали розглядаються у тому ж порядку як і будь-які інші матеріали подані до редакції.

Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики

З метою забезпечення захисту законних прав на результати наукових досліджень журнал Облік і фінанси заохочує повідомляти про будь-які порушення принципів академічної доброчесності та публікаційної етики та розглядає такі скарги, керуючись рекомендаціями COPE. В той же час, усі автори/співавтори несуть повну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.

Подані скарги можуть стосуватися: плагіату, фальсифікації даних, подвійної або множинної публікації, некоректного авторства (виключення або додавання авторства без згоди), порушення процедури рецензування, наявності конфлікту інтересів, що не був задекларований, неетичної поведінки з боку авторів, рецензентів або редакторів та інших фактів, що впливають на достовірність результатів дослідження та порушують права третіх сторін.

Подача скарги

Скарга про порушення принципів академічної доброчесності надсилається електронною поштою на адресу редакції magazine@faaf.org.ua Заявник обов'язково повинен вказати свої контактні дані, чітко та аргументовано описати суть виявленого порушення і надати відповідні докази. Журнал не буде розглядати анонімні скарги без належних доказів.

Розгляд скарги

Розгляд скарги відбувається на принципах прозорості, конфіденційності та неупередженості, а тому, перш за все, вимагає аналізу отриманої скарги по суті, належного збору, документування та опрацювання доказів, інформування залучених сторін про ініціювання перевірки, – ці підготовчі процедури здійснює виконавчий редактор. Після початкової перевірки головний редактор ініціює створення спеціальної комісії, до складу якої можуть входити члени редакційної колегії, головний редактор, представник видавця, а також незалежні експерти (за потреби). Всі підготовчі процедури необхідні для проведення експертної перевірки скарги проводяться в термін до 10 календарних днів.

Якщо потенційне порушення стосується рукопису, який ще не опублікований, а лише перебуває на розгляді, то редакційний процес стосовно цього рукопису буде призупинено до завершення відповідної перевірки.

Спеціальна комісія зобов'язана здійснити належну перевірку скарги в термін до 30 календарних днів, а головний редактор – повідомити всі залучені до процесу сторони про результат перевірки та прийняті заходи.

Особа, яка підозрюється у порушенні принципів академічної доброчесності, має право:

  • ознайомитись з матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності, подавати до них свої зауваження;
  • особисто або через свого представника надавати усні та/або письмові пояснення або відмовитися від будь-яких пояснень, брати участь у вивченні доказів;
  • бути присутньою під час розгляду спеціальною комісією питання про встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності.

Журнал забезпечує конфіденційність персональних даних усіх сторін під час процесу експертної перевірки скарги, щоб запобігти потенційній шкоді їхнім професійним інтересам та репутації, якщо факт заявленого порушення не буде доведено. Якщо експертна перевірка підтвердила факт порушення, журнал вживе відповідних заходів, зокрема таких, що описані у розділах Політика журналу щодо плагіату та Політика виправлення, відкликання та видалення статей. Крім того, редакція може надіслати офіційне повідомлення із описом виявленого порушення на адресу установи, в якій працює особа, що порушила принципи академічної доброчесності.

Оскарження прийнятого рішення

У випадку незгоди із рішенням прийнятим спеціальною комісією журналу, особа може оскаржити його, звернувшись до видавця протягом 14 днів. У цьому випадку остаточне рішення буде винесене Науковою радою видавця.

Політика етичного схвалення досліджень

Автори досліджень, що проводяться за участі людей, тварин, їх біоматеріалів, персональних або конфіденційних даних та підпадають під дію відповідного українського або міжнародного законодавства, повинні отримати висновок комітету з етики відповідної освітньої чи наукової установи та подати його разом з рукописом.

Наукові дослідження за участю людей повинні проводитися відповідно до принципів, викладених у Гельсінській декларації. Перед початком дослідження дослідники повинні отримати етичне схвалення комітету з етики, щоб підтвердити відповідність дослідження національним та міжнародним рекомендаціям і вимогам. Заява, що підтверджує це, повинна бути включена до рукопису та містити детальну інформацію про назву комітету з етики та вихідні реквізити отриманих авторами довідок/дозволів. У випадку, коли етичне схвалення оглядових досліджень не потрібне, автори повинні включити в рукопис заяву, що пояснює це.

При описі різних груп людей за ознакою раси, етнічної приналежності, віку, захворювань, інвалідності, релігії, статі, гендерної приналежності, сексуальної орієнтації слід уникати використання стигматизуючих і дискримінаційних формулювань. У випадку, якщо конкретне дослідження може зажадати включення принизливих або образливих виразів (наприклад, прямих цитат, розшифрованих інтерв'ю, текстів пісень тощо), автори повинні чітко вказати наукову мету такої термінології.

Якщо дослідження передбачає участь людей як об’єктів дослідження, учасники (або їх опікуни, якщо вони не є повнолітніми або не в змозі дати інформовану згоду) повинні надати інформовану письмову згоду на участь у дослідженні. Заява, що підтверджує це, повинна бути долучена до рукопису. У дослідженнях, в яких було отримано усну інформовану згоду, а не письмову, це повинно бути пояснено та зазначено в рукописі. 

Згода на публікацію повинна підтверджувати, що деталі будь-яких зображень, відео, аудіо та письмових записів можуть бути опубліковані, і що особі (особам), що дає згоду, було продемонстровано зміст статті перед публікацією. Згода на публікацію є обов'язковою вимогою журналу і не може бути скасована комітетом з етики. Вона  повинна бути надана добровільно, без будь-якого примусу чи підкупу.

Використовуючи персональні дані, дослідники повинні переконатися, що учасники повністю розуміють переваги та ризики, пов'язані з їх оприлюдненням, а також те, як ці дані будуть використовуватися, зберігатися та поширюватися. Збираючи і обробляючи персональні дані учасників дослідження, автори повинні дотримуватися вимог національного та міжнародного законодавства (наприклад Закону України "Про захист персональних даних", Загального регламенту захисту даних (General Data Protection Regulation) тощо).

У випадку опитування, дослідники повинні переконатися, що вони поінформували всіх учасників про мету дослідження, чи забезпечується їх анонімність і як зберігаються зібрані дані. Необхідно зафіксувати добровільну згоду учасників дослідження та дотримуватися вимог законодавства про захист персональних даних.

Якщо дослідження передбачає збір даних із персональних профілів користувачів соціальних мереж (Twitter, Facebook, Instagram та ін.), дослідники повинні бути обізнані про національні закони та етичні рекомендації щодо збору та публікації такої інформації. Зокрема, дослідники повинні забезпечити належну анонімність та отримати інформовану згоду від усіх, хто потенційно може бути ідентифікований. Вони також повинні ознайомитися з політикою користувачів платформи соціальних медіа або умовами надання послуг у регіоні, де буде проводитися дослідження, щоб визначити, чи потрібен дозвіл платформи. Будь ласка, ознайомтеся з етичними рекомендаціями з цифрових досліджень від Британської соціологічної асоціації.

В кожному із описаних випадків, автори повинні бути готові надати додаткову інформацію та документацію щодо методів дослідження та дозволів до редакції журналу за запитом.

Редактор журналу має право відхиляти статті, які не відповідають вищевказаним вимогам.

Політика журналу щодо плагіату

Повага прав інтелектуальної власності є основоположним принципом професійної етики журналу. Плагіат, при якому один автор наводить ідеї, слова або інші результати творчого вираження других авторів, як свої власні, є явним порушенням таких етичних принципів.

Усі подані авторами рукописи проходять обов'язкову перевірку на плагіат. Для цього журнал використовує такі сервіси як Grammarly’s AI-powered Plagiarism Detector, iThenticate та Plag. Рукописи, у яких було виявлено факти плагіату, будуть відхилені.

Натомість відповідальність кожного автора полягає у тому, щоб гарантувати, що статті, подані на розгляд до редакції, є оригінальними та підготовлені з дотриманням високих етичних стандартів стосовно плагіату.

Якщо плагіат буде виявлено після публікації, журнал керуватиметься інструкціями, викладеними у розділі Політика виправлення, відкликання та видалення статей. Видавець очікує, що читачі, рецензенти та редактори повідомлятимуть про будь-які підозри щодо плагіату, зв’язавшись із відповідним редактором.

Щоб повідомити видавця про можливі факти плагіату, надішліть електронного листа редактору журналу на адресу magazine@faaf.org.ua, вказавши дані, що необхідні для розслідування:

  • імена та контакти особи (осіб), що висувають претензії у зв'язку із порушенням їхніх авторських прав;
  • бібліографічні дані оригінальної роботи (назва статті, автор, місце та дата публікації);
  • посилання на статтю (або DOI статті), у якій виявлено плагіат; цитата, ідея, твердження або інші елементи у цій статті, які, як підозрюється, є плагіатом.

Про прийняте за результатами розслідування рішення та вжиті журналом заходи редактор негайно повідомить усі сторони. Крім того, автору, який здійснив плагіат, може бути надана автоматична відмова від прийняття до друку всіх поточних і майбутніх рукописів протягом двох років.

Політика відкритого доступу

Політика відкритого доступу журналу розроблена на основі рекомендацій та стандартів Будапештської ініціативи відкритого доступу (BOAI).

Журнал використовує поняття "відкритого доступу", що наведене в офіційних документах BOAI: Під "відкритим доступом" до наукової літератури, мається на увазі вільний публічний доступ в мережі Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, поширювати, здійснювати друк, пошук, або посилання на повні тексти статей, сканувати їх для індексації, передавати їх як дані в програмне забезпечення, або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей, без фінансових, юридичних чи технічних бар'єрів, за винятком тих, що пов'язані із особистим доступом користувача до самої мережі Інтернет.  Єдиним обмеженням стосовно відтворення і поширення матеріалів є дотримання авторського права в цій галузі, що передбачає можливість автора контролювати цілісність своєї роботи, належне визнання його права та цитування.

Відтак, Журнал надає негайний відкритий доступ до всіх опублікованих матеріалів на умовах ліцензії CC BY-NC, що робить результати дослідження вільно доступними для громадськості та сприяє глобальному обміну знаннями, а це означає:

  • кожен користувач мережі Інтернет має вільний і необмежений доступ до повного тексту статей, опублікованих в журналі; статті вільно доступні без передплати або цінових бар'єрів;
  • після публікації всі статті одразу доступні у відкритому доступі (без періоду ембарго).

Також журнал підтримує ініціативу Plan S, яка вимагає, щоб наукові публікації, отримані в результаті досліджень, що фінансуються за рахунок державних грантів, публікувалися у журналах або на платформах відкритого доступу, що відповідають вимогам.

Політика відкритих даних

Політика відкритих даних – це сукупність принципів, які забезпечують вільний доступ, використання та обмін даними статей, що опубліковані в журналі, сприяючи прозорості, інноваціям та підзвітності у сфері науки. Ключові принципи включають машинозчитуваність даних, відкриту ліцензію, безкоштовність та доступність за замовчуванням для сприяння розвитку академічної науки та поширенню/апробації результатів наукових досліджень.

Журнал всебічно і послідовно дотримується Керівних принципів FAIR щодо управління науковими даними та їхнього використання, метою яких є покращення можливості пошуку, доступності, сумісності та повторного використання (Findability, Accessibility, Interoperability, and Reuse) цифрових активів.

В рамках політики відкритих даних журнал: 

  • стандартизує та структурує метадані опублікованих статей, забезпечуючи їх повноту та уніфікованість
  • присвоює усім опублікованим статтям унікальний цифровий ідентифікатор - DOI, завдяки чому покращується доступність та можливість пошуку опублікованих результатів досліджень
  • публікує статті у відкритому доступі у загальноприйнятих форматах (HTML та PDF) на умовах ліцензії Creative Commons, яка використовується у світі для підтримки відкритої науки, освіти та доступу до знань
  • завантажує FAIR дані в національні та міжнародні репозитації дослідницьких даних та наукометричні бази, з вказанням DOI даних в метаданих статті

Політика конфіденційності

Ця Політика конфіденційності описує способи збору та використання Журналом персональних даних авторів відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".

З метою надання публікаційних послуг Журнал збирає та обробляє персональні дані авторів. Дані, що збираються включають: ім’я та прізвище автора, науковий ступінь та вчене звання,  посада та назва установи/організації, в якій працює/навчається автор, номер контактного телефону, адреса електронної пошти (e-mail), ORCID iD ("Персональні дані"). Автор не зобов'язаний надавати усі Персональні дані, перелічені вище, однак, якщо ці дані не будуть надані, Журнал може не мати можливості ефективно надати автору публікаційні послуги.

Персональні дані автора можуть використовуватися в наступних цілях:

  • Надання публікаційних послуг;
  • Обробка платежів від автора (плата за публікацію);
  • Надання відповідей на запити автора;
  • Надсилання автору рекламних повідомлень (анонсів) електронною поштою;
  • Запрошення автора взяти участь в опитуваннях чи інших ініціативах, які допомагають журналу збирати інформацію, що використовується для розвитку та вдосконалення редакційної політики.

Частина персональних даних (які ідентифікують його як автора статті) передається до міжнародних реферативних та наукометричних баз, інформаційних продуктів та електронних бібліотек.

Журнал зберігає персональні дані автора протягом необмеженого періоду для врегулювання будь-яких запитів, які можуть виникнути стосовно опублікованої статті (наприклад, несплачені платежі, порушення авторських прав).

Отже, надані автором персональні дані будуть використовуватися виключно для цілей, зазначених вище, та не будуть надані будь-якій іншій стороні для будь-яких інших цілей.

Політика використання інструментів штучного інтелекту (ШІ)

Політика журналу щодо генеративного ШІ спрямована на забезпечення більшої прозорості та керівництва для всіх учасників публікаційного процесу: авторів, рецензентів та редакторів. Видавець журналу продовжуватиме стежити за розвитком подій у галузі ШІ та за потреби коригуватиме або вдосконалюватиме цю політику.

Рекомендації для авторів

Генеративний ШІ та технології, що підтримуються ШІ, все частіше допомагають дослідникам синтезувати складну літературу, надавати огляд галузі чи дослідницького питання, виявляти прогалини в дослідженнях, генерувати ідеї та надавати індивідуальну підтримку для таких завдань, як організація контенту, покращення мови та читабельності. Автори, які готують рукопис для публікації в журналі ОіФ, можуть використовувати інструменти ШІ для своєї підтримки. Однак, ці інструменти ніколи не повинні використовуватися як заміна критичного мислення, експертизи та людської оцінки. Інструменти ШІ завжди повинні застосовуватися під наглядом та контролем людини. Зрештою, автори несуть відповідальність за зміст своєї роботи. Це безпосередньо включає відповідальність за:

  • Ретельний огляд та перевірку точності, повноти та неупередженості всіх результатів, створених ШІ (включаючи перевірку джерел, оскільки посилання, створені ШІ, можуть бути неправильними або вигаданими).
  • Ретельне редагування та адаптацію всіх матеріалів, щоб гарантувати, що рукопис представляє автентичний та оригінальний внесок автора та відображає його власний аналіз, інтерпретацію, думки та ідеї.
  • Забезпечення того, щоб використання будь-яких інструментів або джерел, заснованих на ШІ, було чітким та прозорим для читачів.
  • Забезпечення того, щоб рукопис був написаний таким чином, щоб захищати конфіденційність даних, інтелектуальну власність та інші права, шляхом перевірки умов будь-якого використаного інструменту ШІ.

Крім того, автори повинні перевірити умови будь-якого інструменту ШІ, який вони бажають використовувати, щоб переконатися, що вони надають Інструменту ШІ право використовувати свої матеріали лише для надання їм послуг і що вони не надають Інструменту ШІ жодних інших прав на матеріали, які вони вводять в Інструмент ШІ (включаючи, без обмежень, право навчати Інструмент ШІ на цих матеріалах). Вони також повинні забезпечити, щоб Інструмент ШІ не накладав обмежень на використання його результатів, які могли б обмежити подальшу публікацію відповідної статті.

Використання Інструменту ШІ в дослідницькому процесі має бути детально описано в розділі «Методологія дослідження». Автори повинні описати всі випадки використання ШІ, включаючи назву використаного Інструменту ШІ, мету використання та ступінь їхнього нагляду. Розкриття інформації про використання Інструментів ШІ підтримує прозорість та довіру між усіма учасниками процесу публікації та сприяє дотриманню умов використання відповідного Інструменту ШІ. Базові перевірки граматики, орфографії та пунктуації за допомогою ШІ не потребують розкриття.

Автори не повинні вказувати Інструменти ШІ як автора або співавтора, а також цитувати Інструменти ШІ як автора. Авторство передбачає обов’язки та завдання, які можуть бути виконані лише людьми. 

Журнал не дозволяє використовувати Генеративний ШІ або інструменти за допомогою ШІ для створення або зміни зображень у поданих рукописах, включаючи покращення, затемнення, переміщення, видалення або додавання певних елементів до графіків або рисунків. Журнал також не приймає до публікації рукописи, повністю або частково згенеровані за допомогою інструментів ШІ, в яких відсутній внесок автора.

Рекомендації для рецензентів та редакторів

Рукопис, поданий для публікації/рецензування, та звіт рецензента є конфіденційними документами, тому рецензенти та редактори повинні дотримуватися наступних правил. Рецензенти та редактори не повинні завантажувати поданий рукопис або будь-яку його частину в генеративний інструмент ШІ, оскільки це може порушити конфіденційність авторів та права власності, а також, якщо стаття містить особисту інформацію, може порушити права на конфіденційність даних. Ця вимога конфіденційності поширюється на звіт рецензента та на всі повідомлення редакторів щодо рукопису, оскільки вони можуть містити конфіденційну інформацію про рукопис та/або авторів.

Таким чином, рецензенти та редактори не повинні завантажувати подані рукописи, свої звіти чи листи в інструмент штучного інтелекту, навіть якщо це лише для покращення мови та читабельності.

Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ або технології за допомогою ШІ для наукового рецензування статті, оскільки критичне мислення та оригінальна оцінка, необхідні для рецензування, виходять за рамки цієї технології, а також існує ризик того, що ця технологія призведе до неправильних, неповних або упереджених висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за зміст звіту про рецензування.

Політика ліцензування, авторських прав та самоархівування

Авторські права та ліцензія на публікацію

Інститут обліку та фінансів є видавцем журналу Облік і фінанси (ОіФ). Видавець не вимагає від авторів оригінальних дослідницьких статей передавати авторські права на свої опубліковані матеріали. Однак, автори надають видавцю ексклюзивну ліцензію (право першої публікації) на публікацію своїх рукописів в журналі ОіФ. Таким чином, автори зберігають авторські права на всі статті, опубліковані в журналі, а видавець жодним чином не обмежує права власника авторських прав.

Приймаючи умови публікації та надсилаючи рукопис, автор в такий спосіб передає видавцю право на його публікацію та заявляє, що його стаття є оригінальною роботою, яка раніше не публікувалася, не була прийнята до публікації в іншому виданні та не розглядається будь-яким іншим видавцем у будь-яких друкованих чи електронних засобах масової інформації.

Задля підвищення прозорості та однозначного визначення авторства, журнал вимагає, щоб автори опублікованих статей, які відповідають за подання рукопису, надавали свій відкритий ідентифікатор дослідника і автора досліджень (ORCID). Співавторам також рекомендується надавати ідентифікатори ORCID.

Ліцензування

Контент з відкритим доступом публікується у журналі ОіФ за ліцензією Creative Commons. Зокрема, всі статті публікуються та розповсюджуються відповідно до умов ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial 4.0 International Public License (CC BY-NC). Цей тип ліцензії Creative Commons дозволяє іншим використовувати, адаптувати та поширювати роботу лише в некомерційних цілях з обов'язковою умовою зазначення авторства.

Видавець вказує власника авторських прав та умови ліцензування у повному тексті всіх опублікованих статей.

Препринти

Журнал дозволяє розміщення препринтів дослідницьких рукописів на серверах препринтів за вибором авторів або на веб-сайтах авторів чи навчально-наукових установ. 

Препринт – це авторська версія дослідницького рукопису до офіційного рецензування в журналі, яка розміщується на публічному сервері. Автор може опублікувати препринт у будь-який час під час процесу рецензування. Розміщення препринтів не вважається попередньою публікацією та не ставить під загрозу розгляд статті у журналі ОіФ.

Після публікації препринту автор несе відповідальність за оновлення запису препринту посиланням на публікацію, включаючи DOI та URL-посилання на опубліковану версію статті на веб-сайті журналу. Автори можуть обрати будь-яку ліцензію для препринту, включаючи ліцензії Creative Commons. 

Самоархівування опублікованих статей

Журнал заохочує авторів самостійно зберігати (депонувати) остаточну версію статті в інституційному чи тематичному репозитарії, або особистому вебархіві у відкритому доступі для публічного обговорення, що максимізує її видимість і вплив. Автори повинні вказати посилання на публікацію та номер DOI, а також надати URL-адресу опублікованої статті на веб-сайті журналу. Вимога щодо посилання на веб-сайт журналу розроблена для захисту цілісності та автентичності наукових записів. 

Умови використання архівованих опублікованих статей

Статті, опубліковані в журналі ОіФ, які доступні через академічні репозиторії, залишаються захищеними авторським правом. Відповідно, застосовуються наступні обмеження щодо використання таких статей: 

  • Архівні статті не можуть використовуватися для цілей, призначених для отримання комерційної вигоди або грошової компенсації шляхом продажу, перепродажу, ліцензування, позики, передачі або будь-якої іншої форми комерційного використання. 
  • Архівні статті не можуть публікуватися дослівно повністю або частково, незалежно від того, чи робиться це в комерційних цілях, у друкованому вигляді чи онлайн, оскільки це порушить авторське право. Це обмеження не поширюється на відтворення звичайних цитат з відповідним посиланням на роботу автора.

Політика виправлення, відкликання та видалення статей

Перед публікацією кожен рукопис проходить ретельну перевірку та коректуру, щоб забезпечити автентичність та точність його даних. Однак можуть виникнути обставини, коли статтю необхідно виправити, відкликати або навіть видалити.

Виправлення статті

Якщо автор виявляє помилку в опублікованій статті, він повинен якомога швидше зв'язатися з журналом. Як правило, автор-кореспондент відповідає за надання журналу детальної інформації про помилку. При цьому всі співавтори повинні погодити виправлення. 

Редактор розгляне запропоноване виправлення разом з будь-якими супровідними даними чи інформацією та визначить відповідний механізм виправлення статті. Якщо необхідні виправлення впливають на результати або висновки дослідження, редактор може проконсультуватися з редакційною командою журналу, перш ніж приймати рішення. 

У рідкісних випадках видавцю може знадобитися виправити помилку, допущену під час публікації статті. У цьому випадку редактор повідомить про це авторів та опублікує виправлення для усунення помилки. 

Відкликання статті

Опублікована стаття може бути відкликана для виправлення помилок, які, на думку редактора, є занадто великими для публікації виправлення, або через порушення авторами видавничої політики журналу, як-от багаторазове подання статей, неправдиві заяви про авторство, плагіат, шахрайське використання даних тощо. Зокрема, опублікована стаття може бути відкликана в таких випадках: 

  • Редактор має чіткі докази того, що результати дослідження є недостовірними, або в результаті суттєвої помилки (наприклад, неправильного розрахунку або експериментальної помилки), або в результаті фабрикування (наприклад, даних) або фальсифікації (наприклад, маніпуляції зображеннями). 
  • Існують докази компрометованого рецензування або систематичних маніпуляцій редакційним процесом.
  • Стаття повністю або частково є плагіатом. 
  • Було порушено авторські права або існує інше серйозне правове питання (наприклад, наклеп, порушення конфіденційності). 
  • Стаття містить матеріали або дані, які автори не мали права публікувати. 
  • Існують докази або суттєві занепокоєння щодо продажу авторства, крадіжки особистих даних або фіктивного авторства.
  • Існують докази будь-якого іншого порушення видавничої політики журналу (маніпуляція цитуванням, конфлікт інтересів, незадеклароване використання генеративного ШІ та технологій, що підтримуються ШІ, тощо).

Рішення про відкликання приймається редактором в координації з членами редакційної колегії після детального аналізу доказів виявленого порушення.

До опублікованої статті на веб-сайті журналу додається ненумерована додаткова сторінка з повідомленням про відкликання під назвою «Відкликання: [назва статті]», підписана редактором та, за потреби, авторами. Оригінальна стаття залишається без змін, за винятком водяного знака на кожній сторінці pdf-файла, який вказує, що вона «відкликана». 

Видавець видаляє відкликану статтю із міжнародних реферативних та наукометричних баз даних, в яких індексується журнал, відповідно до умов ліцензійних угод. 

Видалення статті 

Видалення статті відбудеться лише у таких випадках:

  • Стаття є наклепницькою або порушує законні права інших осіб, і відкликання не є достатнім засобом правового захисту.
  • Існує судове рішення, яке зобов'язує видавця видалити статтю.

У цьому випадку, хоча метадані (назва та автори) будуть збережені, текст статті буде замінено повідомленням із зазначенням того, що статтю було видалено із юридичних причин.

Політика цифрового архівування

Видавець прагне забезпечити постійну доступність та збереження опублікованих наукових досліджень. З цієї причини Видавець співпрацює з агрегаторами контенту наукових журналів (EBSCO, J-Gate), а також веде власний цифровий архів.

Видавець зберігає весь цифровий контент (XML та PDF) журналу на захищеному сервері, доступному для читачів онлайн. У разі технічних проблем цифровий контент буде відновлено із резервної копії, що зберігається Видавцем. 

Додатково, весь цифровий контент журналу передається до репозиторію Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) для зберігання. НБУВ є головним науково-інформаційним центром держави, який забезпечує довгострокове збереження цифрового контенту наукових журналів України. 

Таким чином, у разі непередбачених обставин (наприклад, веб-сайт журналу тимчасово недоступний), читачі все ще матимуть доступ до опублікованих статей через незалежні архіви (EBSCO, J-Gate, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Авторське право на веб-сайт журналу

Вебсайт журналу є інтелектуальною власністю Інституту обліку та фінансів (ІОФ), а його авторські права регулюються законодавством України. Водночас автори зберігають свої авторські права на всі опубліковані статті, розміщені на вебсайті журналу.

ІОФ залишає за собою право змінювати наповнення та умови користування вебсайтом журналу, а також видаляти їх. ІОФ не несе жодної відповідальності за інформацію чи вміст інших вебсторінок, посилання на які розміщені на вебсайті журналу.