Обліково-інформаційне забезпечення звітності зі сталого розвитку: формування та адаптація до вимог ESRS

Запровадження CSRD та ESRS розширює вимоги до розкриття інформації про впливи, ризики й можливості сталого розвитку та потребує узгодження фінансових і нефінансових даних. Розпорошеність звітної інформації між підсистемами підприємства ускладнює її формування, контроль і підтвердження. Метою статті є обґрунтування теоретичних та організаційно-методичних засад формування обліково-інформаційного забезпечення звітності зі сталого розвитку та визначення напрямів його адаптації до вимог ESRS. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі положень CSRD, ESRS, наукових публікацій і методичних матеріалів щодо формування звітності. Для обробки зібраних даних використано методи аналізу та синтезу, систематизацію, порівняння, а також структурно-логічне моделювання. Результати дослідження свідчать, що наслідком імплементації ESRS є трансформація корпоративної звітності від переважно фінансово орієнтованої моделі до системи взаємопов’язаного розкриття фінансової та нефінансової інформації. Визначальними характеристиками такої трансформації є розширення інформаційного периметра звітності, застосування принципу подвійної суттєвості, посилення вимог до якості, простежуваності та верифікованості даних. Бухгалтерський облік виконує інтегруючу функцію, проте не є універсальним джерелом інформації про сталий розвиток. Тому адаптація бухгалтерського обліку до вимог ESRS має здійснюватися не шляхом створення окремої системи «обліку сталого розвитку», а через розвиток аналітичного обліку та інтеграцію фінансових і нефінансових інформаційних потоків. У статті представлено матричний підхід до формування обліково-інформаційного забезпечення через встановлення зв’язку між суттєвими розкриттями ESRS, джерелами даних, об’єктами обліку, аналітичними розрізами, нефінансовими показниками, відповідальними підрозділами та процедурами контролю. Такий підхід забезпечує методичне впорядкування інформаційного ланцюга від первинного джерела до розкриття у звітності. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення аналітичного обліку, регламентації інформаційних потоків і внутрішнього контролю, підвищення простежуваності, достовірності та верифікованості даних під час підготовки підприємств до звітування за ESRS.