Концептуальні засади трансформації предметно-об’єктного базису бухгалтерського обліку кластерних утворень в умовах сталого розвитку

Розвиток кластерних форм міжорганізаційної взаємодії супроводжується спільним використанням ресурсів та інфраструктури, обміном знаннями й технологіями, реалізацією інноваційних проєктів і виникненням екологічних та соціальних впливів. Водночас підприємства-учасники кластерних утворень зберігають юридичну й господарську самостійність, внаслідок чого інформація про залучені активи, ресурсні потоки, трансакційні витрати та результати спільної діяльності формується у відокремлених облікових системах. Це зумовлює її фрагментарність та ускладнює інформаційне забезпечення управління ключовими активами кластера. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад та розроблення моделі трансформації предметно-об’єктного базису бухгалтерського обліку кластерних утворень в умовах сталого розвитку. Методологія дослідження поєднує інституціональний та системний підходи до бухгалтерського обліку в кластерних утвореннях, доповнені положеннями теорії кластерів і теорії трансакційних витрат. У статті розкрито організаційні особливості кластерної взаємодії та тенденції їх розвитку в Європейському Союзі та Україні. Систематизовано вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності та стандартів звітності зі сталого розвитку до обліку й розкриття інформації про ключові процеси та активи. Результати дослідження свідчать, що зазначені стандарти регулюють формування інформації на рівні окремого звітуючого підприємства, але не визначають механізму її узгодження між юридично самостійними учасниками кластера. Для подолання виявленого інформаційного розриву на фундаментальному рівні запропоновано концепт методологічного й організаційно-методичного забезпечення та прикладну модель трансформації предметно-об’єктного базису бухгалтерського обліку кластерних утворень в умовах сталого розвитку. Обґрунтовано доцільність формування та визначено контури узгодженої облікової політики підприємств-учасників кластеру як сукупності погоджених методичних підходів, аналітичних розрізів, правил документообігу та форматів інформаційного обміну. Практичне застосування запропонованої моделі сприятиме підвищенню зіставності облікової інформації, простежуваності ресурсних потоків та узгодженню обліково-інформаційного забезпечення кластерної взаємодії з дотриманням нормативних вимог до облікових систем підприємств-учасників.