Нові методи для бухгалтерських досліджень наративної компоненти сталої звітності: виклики та можливості

Директива зі звітування про корпоративну соціально-екологічну відповідальність (CSRD) сьогодні визначає напрями трансформації бухгалтерського обліку. Її впровадження супроводжується прийняттям нових стандартів ESRS, які встановлюють більш деталізовані та кількісно вимірювані вимоги до звітності, що зумовлює потребу у розробці методів, здатних поєднувати аналіз фінансових показників із вивченням наративів. Метою статті є аналіз методологічних викликів та нових можливостей для бухгалтерської науки, що виникли внаслідок розвитку сталої звітності з переважаючою наративною компонентою, а також обґрунтування необхідності гібридизації методологічного інструментарію та компетенцій дослідників-бухгалтерів для ефективного вивчення цього нового явища. Головний акцент в дослідженні зроблено на «наративному повороті» – переході від традиційної фінансової звітності до звітності з переважанням наративної компоненти, що розкриває вплив підприємства на ESG-аспекти. Ця зміна вимагає кардинального переосмислення методології наукових досліджень в сфері бухгалтерського обліку. Результати дослідження свідчать, що цифровізація звітності та використання інструментів Big Data створюють як нові можливості, так і ризики, пов’язані з інформаційним перевантаженням користувачів та необхідністю перевірки достовірності великих обсягів наративної інформації. Стаття пропонує огляд методів аналізу бухгалтерських наративів сталої звітності (контент-аналіз, обробка природної мови, лінгвістичні техніки), необхідних для оцінки їх якісних та кількісних параметрів. Обґрунтовано неминучість гібридизації компетенцій дослідників-бухгалтерів та розширення предмету бухгалтерської науки шляхом інтеграції з соціологією, лінгвістикою та комунікаційними теоріями. Визначено, що за конститутивною теорією бухгалтерські наративи сталої звітності є засобом підтвердження розуміння бухгалтерського обліку як соціально-економічного інституту та інституційної практики. На основі аналізу «наративного повороту», що реалізується через впровадження CSRD, ідентифіковано виклики, які потребують усвідомлення, аналізу та подолання дослідниками-бухгалтерами.