Анотація
Формування інформації в системі бухгалтерського обліку часто залежить не лише від об’єктивних даних, але й від суб’єктивного сприйняття, психологічних характеристик і когнітивних особливостей осіб, які приймають рішення. Метою статті є комплексний аналіз впливу поведінкової економіки на облікову науку та фінансову звітність через призму когнітивних факторів, інформаційної апперцепції та рефлексії. Дослідження спрямоване на ідентифікацію основних психологічних і соціальних чинників, що визначають процеси прийняття управлінських рішень в облікових системах. В статті розглянуто процес формування та розвитку теорії поведінкової економіки та біхевіористичного бухгалтерського обліку. Результати дослідження підтверджують, що поведінкові аспекти бухгалтерського обліку мають значний вплив на прийняття рішень у сфері фінансів. Зокрема, емоційні фактори відіграють важливу роль у формуванні фінансової звітності, особливо в умовах криз і невизначеності. Крім того, когнітивні упередження, такі як ефект якоря, обмежена раціональність і підтверджувальне упередження, можуть спотворювати аналіз даних та оцінку ризиків. Автоматизація бухгалтерських процесів і застосування штучного інтелекту зменшують рутинні операції, але водночас породжують нові виклики, пов’язані з довірою до алгоритмічних моделей. Глобалізація обліку, зумовлена цифровими технологіями, вимагає від обліковців адаптації до міжнародних стандартів, таких як МСФЗ та ESG-звітність, з одночасним урахуванням культурних та поведінкових відмінностей, що можуть впливати на практики бухгалтерії в різних країнах. Це дослідження підтверджує необхідність інтеграції поведінкових аспектів у систему бухгалтерського обліку для підвищення її адаптивності та достовірності. Застосування поведінкових концепцій дозволяє підвищити прозорість облікової інформації, зменшити ризик маніпуляцій та сприяти ефективнішому фінансовому управлінню.
Ключові слова
теорія обліку, цифровізація обліку, поведінкова економіка, облікова система, когнітивні фактори, інформаційна система, управлінські рішення, інформаційна апперцепція, інформаційна рефлексія