Анотація
В Україні триває реформа професійної освіти і становлення Національної системи кваліфікацій, що зумовлює необхідність напрацювання нових підходів до розвитку освіти фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту. Метою статті є оцінка інституційної спроможності системи атестації аудиторів в Україні щодо підтвердження професійної кваліфікації бухгалтера, а також визначення відповідності іспитів при атестації аудиторів для оцінки результатів навчання, необхідних для набуття компетентностей та виконання трудових функцій, визначених відповідними професійними стандартами. Методологія дослідження представлена синтезом системного та компетентнісного підходів, доповненого методами статистичного та системно-структурного аналізу. Результати дослідження свідчать, що за своєю архітектурою в частині розмежування повноважень, наявності незалежних центрів оцінювання, налагодженості стандартизованих процедур підготовки завдань, проведення іспитів та їх перевірки, система атестації аудиторів в Україні є готовою інфраструктурною основою для підтвердження професійних кваліфікацій фахівців з бухгалтерського обліку та аудиту. За своїм змістом програми іспитів при атестації аудиторів відповідають вимогам Директиви 2006/43/ЄС, стандартів освіти, розроблених Міжнародною федерацією бухгалтерів, та кваліфікації ACCA. Таким чином, в Україні створена інституційна модель, яка здатна забезпечити якісне та об’єктивне підтвердження професійних кваліфікацій з урахуванням принципів Національної системи кваліфікацій. За своїми інституційними характеристиками система атестації аудиторів значною мірою відповідає моделі, закладеній у законодавстві про професійні кваліфікації. У статті надано пропозиції для внесення змін до нормативно-правової бази, які дозволять підтверджувати професійні кваліфікації бухгалтерів різних рівнів на базі існуючої системи атестації аудиторів. Такий підхід дозволяє створити паралельний механізм оцінювання, використовуючи вже готову, ефективно функціонуючу інституційну базу атестації аудиторів, та сприятиме усуненню кваліфікаційного розриву між академічною освітою та вимогами ринку.