Анотація
У відповідь на ескалацію екологічної деградації, зміни клімату та соціально-економічної нерівності, зростає потреба в інтеграції етичних, екологічних та фіскальних міркувань у фінансову систему Індонезії. Як найбільша у світі країна з мусульманською більшістю та країна зі значними екологічними проблемами, Індонезія потребує моделі сталого фінансування, яка є не лише технічно ефективною, але й нормативно обґрунтованою. У цьому контексті принципи макасід аш-шаріа пропонують комплексну етичну основу, тоді як зелений банкінг та податкова політика функціонують як операційні та фіскальні інструменти. Мета цього дослідження – проаналізувати та побудувати інтегративну структуру, що пов’язує принципи макасід аш-шаріа, практику зеленого банкінгу та податкову політику як взаємопідсилюючі основи для реалізації сталого фінансування в Індонезії. Дослідження використовує якісний дослідницький дизайн з використанням систематичного огляду літератури, документального аналізу та тематичного синтезу. Дані отримані з академічних публікацій, нормативних документів та міжнародних рамок сталого розвитку, які аналізуються за допомогою якісного контент-аналізу для виявлення закономірностей, взаємозв’язків та концептуальних зв’язків між трьома сферами. На основі цього підходу в дослідженні розроблено концептуальну модель, яка називається Рамковою структурою сталого фінансування на основі шаріату. Результати дослідження показують, що поточне впровадження сталого фінансування в Індонезії обмежене інституційною фрагментацією, відсутністю координації між регуляторними органами, відсутністю єдиної зеленої таксономії та недостатніми фіскальними стимулами. Водночас принципи макасід аш-шаріа можуть слугувати міцною нормативною основою, яка зобов’язує до екологічної відповідальності, зелений банкінг забезпечує вимірювані операційні механізми, а податкова політика діє як фіскальний прискорювач, що робить сталий розвиток інвестицій економічно життєздатним. Ефективна синергія між цими складовими вимагає міжвідомчої координації, інтегрованої регуляторної структури та комплексної структури фіскальних стимулів, узгодженої з ісламськими інструментами зеленого фінансування. Науковою новизною дослідження є концепція, яка поєднує ісламські фінанси, екологічну стійкість та фіскальну політику в єдиній аналітичній основі. Також стаття надає практичні рекомендації для регуляторів, ісламських фінансових установ та державних органів для прискорення переходу Індонезії до сталої, етичної та стійкої фінансової системи.