Демонстраційний воркшоп як інструмент подолання когнітивного перевантаження у викладанні облікових ІТ-дисциплін

Традиційна університетська лекція, що історично базується на монологічній трансляції знань, у контексті викладання облікових ІТ-дисциплін стикається з глибокою методологічною кризою. Метою статті є теоретичне обґрунтування та дидактична концептуалізація інтегрованого формату лекційного заняття – демонстраційного воркшопу як інструменту подолання традиційного розриву між теоретико-методичною базою обліку та її інструментальною реалізацією у цифровому середовищі. Методологія дослідження спирається на системний підхід до аналізу дидактичних моделей у вищій освіті в умовах цифрової трансформації економіки. Для обґрунтування результатів в роботі також застосовано метод моделювання, метод міждисциплінарної аналогії, методи когнітивного аналізу, теоретичного узагальнення та абстрагування. Результати дослідження свідчать, що традиційний розподіл занять на теоретичні та лабораторні призводить до надмірного стороннього когнітивного навантаження на здобувачів вищої освіти та знижує ефективність формування професійних компетенцій. В контексті типізації лекційних занять автор пропонує нову класифікаційну ознаку – ступінь синхронізації теоретичного конструкту та демонстраційної практики, за якою виділяє асинхронні, слабко синхронізовані та високо синхронізовані лекції (воркшопи). Детально розкрито архітектоніку демонстраційного воркшопу, яка включає етапи контекстуалізації (pre-briefing), синхронної симуляції (live simulation), керованої апробації (guided practice) та аналітичної рефлексії (debriefing). Особливу увагу приділено психологічному аспекту подоланню феномену експертної сліпоти (expert blindness) через деавтоматизацію дій викладача. Доведено, що висока синхронність навчання сприяє виникненню міжособистісної фізіологічної синхронії в навчальній групі, що є маркером високої залученості та якості колаборації. Практичне впровадження демонстраційних воркшопів забезпечує підвищення оперативної ефективності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування, швидку адаптацію до інтерфейсів ERP-систем та формування глибинного розуміння зв’язку між методичною логікою обліку та цифровим результатом. Результати дослідження можуть бути використані закладами вищої освіти для реконцептуалізації навчальних планів та програм підготовки фахівців економічного профілю.