Анотація
В наш час бухгалтерський облік набув ознак складної інформаційно-аналітичної системи, яка поєднує кількісні та якісні характеристики діяльності підприємства. У зв’язку з цим, особливе значення має методологічне забезпечення наукових досліджень у сфері бухгалтерського обліку, оскільки саме вибір і поєднання методів визначають глибину, достовірність та прикладну цінність отриманих результатів. Метою статті є узагальнення та систематизація особливостей використання методів наукових досліджень у бухгалтерському обліку на основі емпіричного аналізу авторефератів дисертацій з обліку та оподаткування. Методологія дослідження представлена контент-аналізом авторефератів дисертацій з обліку та оподаткування. Поряд з цим автор застосовує методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, а також методи класифікації і систематизації. Інформаційною базою дослідження є 36 авторефератів дисертацій (20 докторських та 16 кандидатських), опублікованих у 2020-2025 р. на сайті Національного репозитарію академічних текстів. Результати дослідження свідчать, що науковці переважно використовують загальнонаукові та емпіричні методи, зокрема синтез, моделювання, узагальнення, аналіз, дедукцію, індукцію, порівняння та історичний метод. Водночас застосування спеціальних (облікових) методів є вкрай обмеженим, оскільки лише в одному випадку зафіксовано використання методу оцінки. Дослідження підтверджує зростання ролі міждисциплінарних підходів, зокрема статистичних, економіко-математичних та соціологічних методів, що розширюють аналітичні можливості бухгалтерських досліджень. Разом з тим, недостатня увага дослідників до спеціальних (облікових) методів може знижувати наукову цінність і практичну значущість результатів їхніх досліджень. Дослідники та здобувачі наукових ступенів повинні більш відповідально ставитися до вибору методів свого дослідження, віддаючи належну увагу застосуванню спеціальних (облікових) методів, які становлять основу методології бухгалтерського обліку. Це дослідження підтверджує необхідність ширшого використання дослідниками спеціальних методів бухгалтерського обліку та вдосконалення методологічного забезпечення наукових досліджень, що сприятиме подальшому розвитку бухгалтерського обліку як соціальної науки.