Теоретичні засади комплексного та синергетичного застосування кращих практик обліково-аналітичного забезпечення інтеграції агробізнесу в глобальний економічний простір

Щоб адаптуватися до вимог глобального економічного середовища український агробізнес потребує формування сучасного обліково-аналітичного забезпечення на основі міжнародних стандартів, цифрових технологій, предиктивного управління та принципів сталого розвитку. Освоєння та поєднання кращих управлінських практик дозволяє аграрним підприємствам підвищити прозорість, конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість і адаптивність до міжнародних ринкових викликів. Метою статті є теоретичне обґрунтування концепту обліково-аналітичного забезпечення інтеграції агробізнесу в глобальний економічний простір. Це дослідження спирається на положення інституціональної теорії бухгалтерського обліку, теорії конкурентних переваг М. Портера, підхід управління за цілями розроблений П. Друкером, збалансовану систему показників в основі якої лежать дослідження Р. Каплана та Д. Нортона, а також концепцію інтегрованої звітності. В процесі дослідження на першому етапі застосовано метод теоретичного узагальнення та критичного аналізу наукових джерел для ідентифікації ключових економічних, управлінських та облікових теорій, що формують теоретичну платформу управління. На другому етапі використано системний підхід і метод структурно-логічного моделювання, що дозволило визначити взаємозв’язки між теоретичними положеннями, кращими міжнародними практиками та прикладними компонентами інтеграції агробізнесу. Синергетичний підхід дав змогу обґрунтувати взаємодоповнюваність зазначених компонентів та їх комплексний вплив на ефективність обліково-аналітичного забезпечення. Таким чином, у статті представлено концептуальну модель, що відображає логіку інтеграції теоретичних засад, управлінських інструментів і міжнародних практик для забезпечення конкурентоспроможності українського агробізнесу в глобальному економічному середовищі. Результати дослідження розширюють теоретичні уявлення про роль синергетичного поєднання кращих облікових та управлінських практик та формують методологічну основу для подальших досліджень цифрової трансформації й міжнародної інтеграції агробізнесу.