Трансформація фінансової санації, банкрутства та виходу з ринку страховиків в умовах системної турбулентності: європейський і вітчизняний виміри

Страхові компанії виконують не лише комерційну, але й надзвичайно важливу соціально-економічну місію, забезпечуючи перерозподіл ризиків, фінансовий захист населення та суб’єктів бізнесу, стабільність фінансової системи. Відтак неплатоспроможність або припинення діяльності страховиків мають значно масштабніші негативні наслідки порівняно з більшістю інших суб’єктів господарювання. Метою статті є виявлення загальноєвропейських і вітчизняних трендів розвитку страхових ринків ЄС та України з ідентифікацією ключових детермінант, що зумовлюють відповідну динаміку, дослідження законодавчих особливостей фінансової санації, банкрутства та припинення українських страховиків як юридичних осіб в умовах воєнного стану, а також розкриття проблемних моментів при здійсненні відповідних процедур та окреслення шляхів їхнього вирішення. В роботі здійснено компаративний аналіз розвитку страхових ринків України, окремих країн ЄС та Європейського Союзу загалом, а також критично оцінено національні та європейські підходи до врегулювання неплатоспроможності страховиків. Методологічну основу дослідження складають методи аналізу і синтезу, структурно-функціональний підхід та методи статистичного аналізу. У результаті дослідження визначено ключові тенденції розвитку механізмів фінансового оздоровлення страховиків, виявлено системні проблеми функціонування національної моделі врегулювання неплатоспроможності страхових компаній та окреслено напрями її подальшого вдосконалення з урахуванням європейського досвіду. Обґрунтовано, що підвищення ефективності процедур санації, банкрутства та виходу страховиків з ринку потребує посилення інституційної спроможності регуляторів, удосконалення системи раннього реагування на фінансові ризики, розширення інструментів пруденційного нагляду та впровадження сучасних механізмів регуляторного впливу, спрямованих на забезпечення стабільності та стійкого розвитку страхового сектору. Реалізація запропонованих у статті заходів сприятиме формуванню стійкої екосистеми страхового ринку в Україні, здатної до самовідновлення в умовах тривалих екзогенних ризиків і загроз, зміцненню довіри споживачів до страхових інституцій та забезпеченню надійного страхового захисту громадян і суб’єктів господарювання.