Анотація
В умовах трансформації національної економіки, активізації євроінтеграційних процесів та цифровізації господарської діяльності зростає роль бухгалтерського обліку як ключового елементу інформаційної інфраструктури управління та забезпечення прозорості економічних процесів. Водночас національна система бухгалтерського обліку характеризується методологічною консервативністю та недостатньою адаптацією до сучасних викликів, що зумовлює необхідність її наукового переосмислення на засадах інституціонального підходу. Метою статті є обґрунтування інституціональних засад розвитку бухгалтерського обліку в Україні, аналіз впливу формальних і неформальних інститутів на його трансформацію та визначення напрямів удосконалення облікової системи в умовах економічних змін. Методологічною основою дослідження є системний та інституціональний підходи, методи порівняльного аналізу, абстрактно-логічного узагальнення, наукової інтерпретації та систематизації теоретичних і практичних матеріалів. У результаті дослідження виявлено основні інституціональні чинники методологічної консервативності бухгалтерського обліку в Україні, зокрема недосконалість регуляторного середовища, вплив професійних стереотипів та обмежену інтеграцію наукових розробок у практику. Водночас встановлено, що новітні теорії бухгалтерського обліку, поширені у розвинених країнах, істотно розширюють інституціональні межі функціонування облікової системи, перетворюючи її на ключовий елемент сучасної економічної інфраструктури. Обґрунтовано напрями трансформації облікової системи на основі впровадження міжнародних стандартів, розвитку інтегрованої та нефінансової звітності, цифрових технологій та удосконалення системи професійної підготовки бухгалтерів. Реалізація представленого у статті інституціонального підходу сприятиме формуванню інституційно зрілої системи бухгалтерського обліку, підвищенню якості облікової інформації, прозорості бізнес-процесів та інвестиційної привабливості підприємств, а також забезпеченню сталого розвитку економіки України.