Обліково-оціночна складова реалізації природоорієнтованих рішень

Природа пропонує власні рішення багатьох економічних і соціальних проблем, які примножують природний капітал та сприяють біорізноманітю. Природоорієнтовані рішення (Nature-Based Solutions (NBS)) є окремими складними проєктами, а витрати на їх впровадження та результати реалізації – важливими об’єктами обліку та аналізу. Метою статті є визначення передумов переходу до природоорієнтованих рішень, розкриття концептуальних засад проєктування і впровадження таких рішень, а також моделей оцінки та обліку результатів їх реалізації. Дані для дослідження зібрані шляхом контент-аналізу наукових публікацій із бази Скопус, публікацій ООН, Міжнародного союзу охорони природи та європейських інституцій таких як Європейська комісія та Євростат. Завдяки історичному і логічному методу було визначено передумови переходу до NBS, які знайшли відображення в міжнародних документах і політичних ініціативах. Застосувавши методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції, абстрагування автори розкрили концептуальні засади проєктування і впровадження таких рішень. Системний підхід дозволив сформувати інтегровану модель оцінки ефективності NBS. Результати дослідження підтверджують багатогранність NBS як об’єкта обліку, контролю та аналізу, що вимагає гнучкості, креативності й нестандартного підходу до оцінки екологічних, економічних та соціальних результатів їх реалізації. У зв’язку з цим, на противагу традиційному фінансовому обліку виникло декілька альтернативних облікових моделей, які формують обліково-оціночну складову реалізації NBS. Сьогодні у світі основними моделями обліку, які допомагають виміряти ефективність NBS та інтегрувати їх у державну, корпоративну чи екологічну політику, є екосистемний облік, облік природного капіталу, облік вуглецю, соціально-економічний облік. Для оцінки NBS на практиці обліковий інструментарій та методи статистичного аналізу використовуються в поєднанні із сучасними інформаційними технологіями обстеження екосистем, збору та обробки різносторонніх даних, що відповідає тенденції всеохоплюючої цифровізації процесів управління. Результати цього дослідження сприяють розвитку альтернативних облікових моделей та формують порядок денний для подальших наукових розвідок щодо обліку та оцінки NBS.