Теоретичні основи та міжнародні моделі організації судово-економічної експертизи

Зростання криміналізації суспільства та економічної злочинності потребує активного реформування інститутів кримінального і судового провадження, де важливою ланкою є судова експертиза. Це зумовлює необхідність моделювання організаційної структури ефективної судово-економічної експертизи. Метою статті є обґрунтування та поглиблення теоретичних підходів до організації судово-економічної експертизи з використанням європейських норм та кращих зарубіжних практик. Для досягнення поставленої мети автором використано системно-структурний підхід та порівняльно-правовий метод. В статті проаналізовано структуру інституційно-організаційного забезпечення судово-експертної діяльності в Україні, визначено ризики організації судових експертиз з урахуванням трьох рівнів реалізації державної політики в цій галузі. Основними ризиками є: конфлікт інтересів, відсутність єдиної методологічної бази, обмежена прозорість і незалежність, дублювання функцій та неефективне використання ресурсів, залежність судових експертів від керівництва відомства. Ці ризики безпосередньо впливають на ефективність відомчого формату виконання судових експертиз. Проаналізовано моделі організації судово-експертної діяльності в Польщі, Литві, Німеччині та виявлено їх переваги. Оцінено можливості адаптації Україною зарубіжного досвіду для досягнення інституційної відокремленості експертної діяльності від слідства та сторін процесу, формування єдиної методологічної бази, а також забезпечення професійної автономії та відповідальності експертів. Запропоновано напрямки реформування організаційної структури судової експертизи в рамках реалізації європейських норм, прийнятих Європейською комісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ). Реалізація визначених у статті напрямків реформування організаційних засад судово-економічної експертизи забезпечить підвищення довіри до експертних висновків та гармонізацію українського законодавства з європейським правовим середовищем.