Критерії оцінки ефективності цифрового податкового адміністрування

Цифрові технології швидко проникають в усі сфери державного управління, трансформуючи способи збору та обробки інформації, дозволяючи приймати швидші та ефективніші рішення. Цифровізація податкового адміністрування стосується не лише технічних аспектів, але й управлінських та стратегічних вимірів ефективності цифрових технологій. Це дослідження використовує багатокритеріальну модель прийняття рішень (MCDA) разом з ключовими показниками ефективності (KPI) для оцінки ефективності систем цифрового податкового адміністрування. Мета дослідження – проаналізувати вплив цифровізації на податкове адміністрування, дослідити фіскальні та адміністративні наслідки технологічної інтеграції. Теоретичний базис дослідження охоплює огляд попередніх досліджень та практики провідних країн (включаючи країни ОЕСР, Естонію, Росію, Туреччину та Мексику). В дослідженні застосовано змішаний методологічний підхід, що передбачає використання кількісних та якісних даних. Для порівняння умов до та після цифровізації були зібрані статистичні показники. Автор провів опитування платників податків та податкових органів, а також інтерв'ю з експертами для оцінки інституційних аспектів системи. Зібрані дані були проаналізовані за допомогою SPSS, NVivo та Excel, включаючи тематичний аналіз, аналіз тенденцій та методи кореляції. У цьому дослідженні критерії оцінки були розподілені на три категорії: a) економічні критерії: скорочення операційних витрат, збільшення доходів, зменшення податкового розриву та рентабельність інвестицій (ROI); b) адміністративні критерії: гнучкість у прийнятті рішень, широкі аудиторські можливості, прозорість та підзвітність; c) технологічні критерії: стабільність системи, рівень автоматизації, безпека даних та інтерактивність користувачів. Результати, зважені відповідно до цих критеріїв, були агреговані за допомогою моделі MCDA для отримання загального індексу ефективності. Результати дослідження показують, що впровадження цифрових систем призводить до скорочення адміністративних витрат на 20–25%, підвищує ефективність аудиторських ресурсів та призводить до послідовного зростання податкових надходжень. Одночасно покращився рівень задоволеності платників податків та рівень добровільного дотримання податкового законодавства. Досвід Азербайджану щодо покращення податкового адміністрування за допомогою цифрових технологій може бути моделлю для інших країн регіону. Технологічні елементи, такі як електронні рахунки-фактури, електронні касові апарати, інтеграція API, особисті рахунки та підписи ASAN, створили основу для централізації даних у податковій системі та автоматизації процесів прийняття рішень. В Азербайджані податковий розрив зменшився з 20% до 11,5%, а 95% декларацій подаються в електронному вигляді. В результаті Азербайджан досяг індексу ефективності 87,95 балів. Дослідження містить рекомендації щодо цифровізації податкового адміністрування, зосереджуючись на критеріях ефективності. Зрештою, цифрове податкове адміністрування – це не просто технологія, а й інструмент належного управління, відкритої політики та кращого громадського контролю. За умови правильного впровадження ці системи підвищують збір податків та довіру громадян до держави.