Анотація
Впровадження таких інструментів, як початкові пропозиції монет (ICO), децентралізовані фінансові платформи (DeFi) та смартконтракти, створює нові можливості для залучення капіталу. Однак, цей сегмент цифрової економіки потребує комплексного підходу до розуміння принципів його функціонування, з урахуванням інтересів усіх зацікавлених сторін і потенційних системних наслідків. Метою статті є вивчення впливу віртуальних активів на монетарну сферу, зокрема на обсяг грошової пропозиції, ефективність реалізації грошово-кредитної політики та стабільність фінансової системи. Результати дослідження свідчать, що еволюція віртуальних активів вимагає перегляду традиційних теорій пропозиції грошей. Жодна з класичних моделей – ані екзогенна, ані ендогенна – не може повністю охопити специфіку емісії віртуальних активів, зокрема через її децентралізований та технологічно автономний характер. Спираючись на останні емпіричні дослідження і макроекономічні тенденції було показано, що як віртуальні активи, так і валюта центрального банку (CBDC) здатні прямо або опосередковано змінювати динаміку грошових агрегатів, впливати на швидкість обігу грошей, структуру депозитів та трансмісію монетарних імпульсів. Проаналізовані результати попередніх досліджень вказують на неоднозначну, але висхідну роль віртуальних активів у трансформації сучасної фінансової системи. Особливу увагу приділено можливості віртуальних активів виступати чинником, що впливає на рівень монетизації економіки через заміщення традиційних банківських інструментів. Таким чином, віртуальні активи можуть виступати не лише новим фінансовим інструментом, а й чинником, що здатен впливати на макроекономічну стабільність. Результати цього дослідження можуть бути використані для формування оновленої архітектури грошово-кредитної політики.
Ключові слова
біткойн, віртуальні активи, грошовий мультиплікатор, монетарна політика, пропозиція грошей, стейблкоїни, фінансова стабільність, CBDC