Облік та аудит витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції військового призначення під час воєнного стану та післявоєнного відновлення: інституційний аспект

Війна в Україні актуалізувала дискусію щодо інституціоналізації обліку та аудиту, соціальної і політичної природи облікових даних, що генеруються обліковою системою підприємства. Під час війни роль і значення обліку та аудиту кардинально змінюються, вони можуть стати інструментами регулювання важливих процесів, здатних забезпечити проходження складного періоду та досягнення позитивного результату, або, навпаки, знаряддям маніпуляцій, зростання корупції і зради національних інтересів. На окрему увагу заслуговують методи обліку витрат і техніки калькулювання собівартості продукції військового призначення, а також роль, яку обліковці відіграють в управлінні підприємствами, установами, компаніями та суспільстві загалом. Метою статті є вивчення процесу інституціоналізації обліку та аудиту в умовах широкої трансформації суспільства під час воєнного стану та післявоєнного відновлення на прикладі взаємовідносин обліку та аудиту з підприємством, державним управлінням та громадянським суспільством. На основі вивчення досвіду західних країн під час Першої і Другої світових війн оцінено вплив процесів і факторів, а також механізмів тиску конфліктуючих інтересів на облік як технічну практику під час та після воєнного стану. Досліджено зворотний вплив обліку як соціальної та політичної практики на корпоративну політику та культуру підприємства, державне управління, діяльність громадських і професійних організацій. Результати дослідження свідчать, що облік адаптується до умов воєнного часу та водночас впливає на управління підприємством; війна створює «вікно можливостей» для трансформації обліку; еволюційні зміни бухгалтерського обліку відбуваються в результаті реалізації політичного курсу країни та діяльності уряду або опору, який чинять підприємства на тиск з боку владних структур. В умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення посилюється соціальна роль обліку та соціального контролю (аудиту). Професійні інститути бухгалтерів і аудиторів повинні стати активними агентами соціального контролю та аудиту діяльності бізнес-структур і державних органів для забезпечення відповідності стандартам громадянського суспільства. З іншого боку, діяльність представників професії має регулюватися соціальними стандартами, встановленими самими професійними інститутами.