Анотація
Цифрова трансформація аграрного сектора, зростання ролі інновацій у виробничих процесах актуалізують питання обліку та аудиту нематеріальних активів аграрних підприємств України. Адже останні дедалі частіше визначають ринкову вартість підприємства та його інвестиційну привабливість. Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення облікового забезпечення аудиту нематеріальних активів аграрних формувань з урахуванням існуючих проблем, нормативних вимог та особливостей сільського господарства. Розкрито нормативно-правові засади аудиту нематеріальних активів. Досліджено проблемні аспекти аудиторської перевірки нематеріальних активів аграрних підприємств. Результати дослідження свідчать, що в агросекторі є високий ризик некоректного визнання або передчасного списання нематеріальних активів, особливо за участю в інноваційних програмах, грантах чи міжнародних проектах. Облік таких активів вимагає не лише дотримання законодавства, але й комплексного підходу до документального супроводу, внутрішнього контролю та методології розрахунку вартості та амортизації. Аудит нематеріальних активів в аграрних формуваннях України має враховувати галузеву специфіку, таку як відсутність активного ринку, слабкий документальний супровід та нестабільність термінів корисного використання. Ці особливості підвищують ризики спотворення фінансової інформації та вимагають від аудитора не лише знання стандартів, а й розуміння аграрної практики, залучення експертів та адаптацію аудиторських процедур до умов сільськогосподарського виробництва. В статті представлено робочу програму аудиту нематеріальних активів для агропідприємств. Окреслено напрями вдосконалення облікового забезпечення аудиту, що включають: оновлення облікової політики з урахуванням галузевих реалій, впровадження внутрішніх регламентів документообігу та класифікації активів, використання сучасних
ERP-систем для обліку, регулярне навчання бухгалтерів та аудиторів, а також розвиток процедур внутрішнього контролю.