Анотація
Численні суперечності в податковому законодавстві призводять до великої кількості податкових спорі. В таких умовах виникає потреба у залученні незалежних спеціалістів, які можуть, завдяки своїй кваліфікації та спеціальним знанням, проводити дослідження щодо визначення документального підтвердження та відповідності чинному законодавству відображення у податковому обліку господарських операцій, обґрунтованості та правильності розміру сум податкових донарахувань. Відповідно до українського законодавства такими спеціалістами є судові експерти-економісти. Метою статті є розкриття процесуальних аспектів залучення судових експертів-економістів та використання експертних висновків на різних етапах податкових спорів. Визначено перелік податкових питань, що є предметом податкових спорів. Проаналізовано статистичні дані щодо судового вирішення податкових спорів. Як свідчать результати дослідження, експерта доцільно залучати на таких етапах податкових спорів: під час здійснення податкового контролю контролюючими органами, на етапі досудового вирішення податкових спорів, в адміністративному судочинстві, у кримінальних провадженнях. Охарактеризовано документи, які складає експерт за результатами експертних економічних досліджень на усіх етапах податкових спорах (висновок експерта, повідомлення про неможливість надання висновку). Визначено процесуальні аспекти залучення експерта для проведення експертного дослідження на різних етапах податкових спорів у розрізі таких ознак, як регулювання, підстава для проведення, суб’єкт проведення експертного економічного дослідження, об’єкти дослідження та інші матеріали, експертні завдання, підходи до формулювання питань, документ, який складає експерт. З урахуванням діючої практики проведення судових економічних експертиз та експертних економічних досліджень визначено завдання, що виконуються судовими експертами-економістами на усіх етапах податкових спорів. У сучасних умовах господарювання та завдяки стрімкому розвитку глобалізаційних процесів предмети податкових спорів модифікуються, що зумовлює необхідність у розширенні орієнтовного переліку питань, які ставляться перед експертом, передбаченого Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.